17 загинули, один помер від інфаркту. Повний перелік імен Героїв, що віддали життя на війні з Росією у січні 2018 року


Протягом січня 2018 року на війні з Росією на Донбасі загинули 17 наших захисників, ще один помер на передовій: не витримало серце. Щоправда, держава визнає не всіх загиблих. Деяких з них назвали «небойовими втратами». 

«Вісточка» зібрала імена і фото усіх українських вояків, які загинули у перший місяць зими 2018 року. Для нас усі, хто пішов на фронт захищати Україну, – ГЕРОЇ, не зважаючи на те, як їх називають у штабі. 



1. Олександр Ковтун, 32 роки. Загинув 1 січня 2018 р.

У перший день 2018 року, 1 січня, у районі Новотошківського (Попаснянський район Луганської області) загинув Олександр Ковтун. Військовий виконував завдання на спостережному пункті і підірвався на вибуховому пристрої, внаслідок чого отримав множинні поранення, несумісні з життям.

Герой родом з Сумщини, з села Клишки Шосткинського району. Свого часу він пройшов службу по мобілізації, потім трохи відпочив вдома і 5 листопада 2017 року повернувся на війну за контрактом. Служив у 13-му батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади, старший стрілець 13-го окремого мотопіхотного батальйону Чернігів-1.


Олександр Ковтун не дожив до свого 33-річчя лише кілька тижнів.



2. Олександр Чегурко, 30 років. Загинув 2 січня 2018 р. Офіційно названий «небойовою втратою».

Старший сержант Олександр Чегурко був розвідником, служив у 28-й ОГМБ. Кілька місяців тому, напередодні Дня захисника України, його нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Нещодавно повернувся з завдання з окупованої території. Збирався одружитися з дівчиною з Донеччини, – розповіли його бойові побратими.

Олександр Чегурко родом з села Шершенці Кодимського району Одеської області. На час смерті йому було 30 років (дата народження 16.07.1987).


Щоправда, штаб АТО не згадав загибель Олександра Чегурка у своєму щоденному зведенні, далі у коментарях ЗМІ називаючи його смерть «небойовою втратою».


3. Василь Гринь, 21 рік. Загинув 7 січня 2018 р. Офіційно названий «небойовою втратою».

Військовослужбовець Гринь Василь Сергійович, 01.01.1997 року народження, загинув 7 січня на війні із російськими окупантами від кульового поранення. 

Юнак був родом із села Батрадь Закарпатської області.




4. Андрій Власюк, 20 років. Загинув 8 січня 2018 р. Офіційно названий «небойовою втратою».

Боєць 30-ї бригади Андрій Власюк загинув від кульового поранення 8 січня 2018 року.

Офіційна версія - юнак застрелився з автомата у зоні АТО. Але батьки і близькі загиблого у це не вірять.

Мати Оксана не може повірити, що її син мертвий. За її словами, востаннє вона розмовляла з ним після Різдва, 8 січня, о 13:00. Уже ввечері додому зателефонували командири і повідомили, що Андрій застрелився. «Подзвонили чоловікові і почали запитувати у нього, чи до вас сьогодні телефонував ваш син, чи він ні на що не скаржився, чи в нього не було ні з ким конфліктів? Він сказав, що ні. Йому сказали, що він застрелився», – розповіла жінка.

До армії Андрій Власюк пішов добровольцем до свого 20-річчя. Він одразу підписав контракт на три роки. З березня 2017-го служив у 30-й бригаді навідником. У листопаді опинився у зоні АТО. Рідним про це нічого не сказав, а вони були впевнені: син – на Херсонщині.

Рідні вважають, що Андрія вбили. «Усе-таки його „убрав“ снайпер. Його в зону АТО ніяк не могли забрати. По-перше, він не відслужив строкової служби півтора року. Навчання він не пройшов і його вже відправили на бойові дії. Знімають відповідальність із себе», – додав родич загиблого Олександр.

На прощання з Андрієм прийшли сотні односельців і людей із навколишніх сіл. Попри версію самогубства, небіжчика відспівав священик. Андрія ховали без військових почестей на сільському кладовищі. Із частини, де служив хлопець, на прощання із ним ніхто не приїхав.





5. Віктор Сухін, 38 років. Загинув 10 січня 2018 р.

Сержант Віктор Сухін народився 17 грудня 1979 року. Він воював лише півтора місяці: пішов на військову службу за контрактом 30 листопада 2017 року. Служив на посаді водія мотопіхотного відділення мотопіхотної роти, військова частина А4395 (34 омпб).

Загинув внаслідок підриву бронемашини на невстановленому вибуховому пристрої (міні) поблизу села Піски під Донецьком.

Військовий комісар Новоукраїнського райвійськкомату Валерій Мілінчук повідомив, що трагедія сталася під час подолання військовими БРДМ водної перешкоди. Дві машини успішно її подолали, а ще одна натрапила на снаряд 152-го калібру. Від вибуху БРДМ перекинуло на бік, двоє солдатів загинули. Разом з Віктором Сухіним загинув Геннадій Вегера.

Віктор народився у селі Димине Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Без чоловіка та батька залишилися дружина і донечка 2008 року народження.



6. Геннадій Вегера,  37 років. Загинув 10 січня 2018 р.

Стрілець 34-го батальйону ЗСУ Геннадій Вегера з позивним «Зелений», батько трьох дітей, поблизу села Піски під Донецьком внаслідок підриву бронемашини на невстановленому вибуховому пристрої (міні).

Геннадій чотири рази зустрічав Новий рік на передовій. Як розповів бойовий побратим Зеленого, напередодні дружина загиблого бійця бачила сон, у якому їй сказали «Зелений загинув».

Геннадій Вегера народився в селі Курилівка Волочиського району на Хмельниччині. Закінчив училище в Полтаві, служив спецпризначенцем. На війні з самого початку. Отримав поранення обох ніг, але знову повернувся на передову.


У грудні 2017 року Зелений розповідав журналістам "Газети по-українськи", що його дружина навіть спалила його паспорт, аби не йшов в АТО, і він пішов на фронт з одним військовим квитком. Прочитайте останнє інтерв’ю героя.




7. Володимир Анадимб, 31 рік. Загинув 10 січня 2018 р.

Розвідник розвідувального взводу розвід-диверсійної роти 46 ОБСпП "Донбас Україна", 1986 року народження, Володимир Анадимб загинув у селі Новолуганське Донецької області під час обстрілу українських позицій з гранатомета. 

Осколок гранати влучив у шию. Володимир помер дорогою до лікарні.

Володимир народився на Херсонщині, одружився у селі Тереблече, на Глибоччині (Чернівецька область). У нього залишилися дружина та двоє синів.





8. Тимофій Пухальський, 30 років. Загинув 11 січня 2018 року.

Старший солдат 30-ї ОМБр Тимофій Пухальський  віддав життя за Україну в районі села Славне Мар’їнського району Донецької області під час виконання бойового завдання з розмінування.

4 лютого Тимофію виповнився б 31 рік. Він народився і виріс у місті Кривий Ріг, виховувала його бабуся.

У 2015 році був призваний у військо за мобілізацією, після закінчення терміну служби 28 серпня 2017 року вирішив повернутися на фронт і підписав контракт зі Збройними Силами України.

Тимофія Пухальського оплакує наречена Анна з міста Мирноград, з якою він мав одружитися 26 січня 2018 року. Поховали героя у Мирнограді, на міському кладовищі «Степовому».



9. Андрій Витвицький, друг «Спікер», 30 років. Загинув 16 січня 2018 р. В офіційних повідомленнях штабу АТО не згадувався.

Боєць Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" Андрій Витвицький родом з Івано-Франківська. Навчався у духовній семінарії у Львові.

31 грудня Андрієві виповнилося 30 років. Загинув поблизу Авдіївки.

Героя оплакують мати, сестра, дружина та маленька донька.


10. Михайло Димитров, друг «Гайдамака», 34 роки. Поранений 16 січня 2018 року (разом з Андрієм Вітвіцьким), помер у госпіталі 17 січня. В офіційних повідомленнях штабу АТО не згадувався.

Боєць Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" Михайло Димитров родом з міста Сміла Черкаської області, народився 26 жовтня 1983 року.

Був на війні з 2014-го у лавах ДУК “Правий сектор”, потім Нацгвардії, потім знову ДУК. Обороняв Донецький аеропорт. Отримав смертельне поранення біля Авдіївки Донецької області.


11. Сергій Іванов, 29 років. Загинув 17 січня 2018 р.

Сержант Сергій Іванов з 54-ї окремої механізованої бригади, мешканець селища Нові Санжари Полтавської області підірвався на бойовій машині на вибуховому пристрої.

На момент загибелі герою було лише 29 років.

Сергій Іванов народився у Нових Санжарах 16 листопада 1988 року. Закінчив Новосанжарський навчально-виховний комплекс. У 2006-2007 роках проходив строкову службу у ЗСУ. Ще у той час підписав контракт та до 2009 року залишався у лавах Збройних сил.

З 28 серпня 2014 мобілізований Новосанжарським райвійськкоматом для проходження служби у зоні АТО. Був командиром бойової машини військової частини 2830 ЗСУ.

Через рік, побувши вдома два місяці після демобілізації, знову поїхав на Донбас служити за контрактом. З 11 листопада 2015 року проходив службу командиром відділення військової частини 0693.

У військового залишилися батьки та маленька донечка, як стверджують його друзі – копія тата.


12. Сергій Бєляєв, 27 років. Загинув 17 січня 2018 р.

На війні з Росією з 2016 року. Був механіком-водієм бойової машини у 54-й бригаді. Разом з сержантом Івановим підірвався на бойовій машині на вибуховому пристрої.

Родом із села Ботієве Приазовського району Запорізької області. 1990 року народження.


Вдома залишилися дружина та 6-річний син.

13. Олександр Чопенко, 48 років. Загинув 17 січня 2018 р.

Командир відділення кулеметного взводу Олександр Анатолійович Чопенко загинув внаслідок кульових поранень, завданих ворожим снайпером біля села Гранітне Волноваського району Донецької області.

Народився у селі Саївка П'ятихатського району Дніпропетровської області 30 жовтня 1969 року. Після закінчення у 1986 році школи, був призваний на строкову службу, пройшов Афганістан.

На війну з російським агресором Олександр Анатолійович потрапив вперше у 2014-2015 р.р. Після демобілізації навчався підприємницькій діяльності, мріяв створити власний бізнес.

Коли до війська пішов його син Олександр, батько знову повернувся на службу за контрактом і воював в одному підрозділі з сином. Був командиром відділення кулеметного взводу 11-го ОМПБ "Київська Русь".

В нього залишилася дружина та п'ятеро дітей - троє дорослих (дві дочки та син), та двоє маленьких доньок.


14. Вадим Гаюха, друг "Гаха". Помер 19 січня 2018 р. від зупинки серця (інфаркт).

Боєць ДУК "Правий сектор", парамедик 12-ї резервної сотні, 1963 року народження. Уродженець Харсонщини.

Помер у Карлівці Донецької області, куди приїхав на ротацію в управління медицини ДУК ПС.

Херсонські побратими про Гаху: "Не витримало серце того болю, що гинуть найкращі... Хотів на фронт. Не пускали. Все одно поїхав. Радів, що може передати свої знання і досвід у медичному підрозділі...".


15. Сергій Сергієнко, 29 років. Загинув 22 січня 2018 р.

Сергієнко Сергій Олексійович, 1988 року народження, служив за контрактом у 54-й окремій механізованій бригаді. Загинув від тяжких осколкових поранень під час мінометного обстрілу українських позицій в районі Світлодарської дуги російськими загарбниками.

Сергій Сергієнко родом з села Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області. Героя оплакують мати та дві сестри.


16. Мирослав Сливка, 28 років. Загинув 27 січня 2018 р.

Боєць 1-го батальйону оперативного призначення ім. генерала Кульчицького Мирослав Сливка з позивним «Монах» загинув у бою від кулі ворожого снайпера в районі селища Верхньоторецьке поблизу окупованого міста Ясинувата на Донецькому напрямку.

Мирослав уродженець села Полонне Хмельницької області. До війни працював агрономом. 17 січня, воїну виповнилося 28 років.

У Героя залишилася мама в селі Полонне.



17. Артем Скупейко, 22 роки. Загинув 30 січня 2018 р.

Старший матрос Артем Вікторович Скупейко, військовослужбовець військової частини А2800 загинув від кулі снайпера у районі населеного пункту Талаківка Донецької області.

Артем родом з селища міського типу Горностаївка Херсонської області, 1995 року народження, 22 березня йому виповнилося б 23 роки.


18. Ян Пуцулай, 22 роки. Загинув 31 січня 2018 р.

Військовослужбовець 79-ї десантно-штурмової бригади, навідник, солдат Ян Пуцулай отримав тяжке поранення під час виконання бойового завдання – внаслідок двостороннього бою на бойових позиціях біля населеного пункту Авдіївка Донецької області.

Ян родом з Березанського району, село Калабатине. У серпні йому виповнилося 22 роки.


На військовій службі за контрактом перебував з 2016 року, з кінця вересня 2017 року проходив службу в окремій бригаді ДШВ м. Миколаєва.

У Героя залишилася сім’я – батько та мати.