«3-го березня я дав дозвіл відкривати вогонь». Допит в.о. міністра оборони України після Майдану Тенюха про держзраду Януковича (ч. 2)


«Вісточка» продовжує публікувати цитати зі стенограми допиту у Оболонському суді Києва в рамках розгляду справи про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича свідка — виконувача обов’язків міністра оборони України з 27 лютого по 25 березня 2014 року, екс-командувача ВМС України (березень 2006 — березень 2010), чинного депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода» адмірала Ігора Тенюха, який відбувся у середу, 7 лютого 2018 року.

Про початок російського вторгнення в Україну

«Блокування будівель і частин розпочалося ще з 20-го лютого. Мені мої колишні офіцери дзвонили по телефону і доповідали, що і блок-пости виставлені на в’їзді у Севастополь, і частини вже починають блокуватися особами в цивільному… Такі повідомлення надходили постійно, по всій території Криму: від Севастополя до Феодосії.

Блокування нібито здійснювалося цивільним населенням, а фактично перевдягнутими «кубанськими казаками» — які, до речі, за часів Незалежності поводили себе дуже вільно, влаштовуючи різні заходи, — і «зеленими чоловічками», що стояли за спинами цивільного населення.

«Зелені чоловічки» були чистими представниками Російської Федерації і Збройних сил Російської Федерації. Вони були озброєні стрілецькою зброєю, мали техніку БТРи і автомобільну техніку…

На початку, коли вже я був на посаді, то за даними розвідки, вже до 6 тисяч військовослужбовців Російської Федерації сил спеціальних операцій, а також повітряно-десантних військ були перекинуті до Криму і зайняли визначені місця».

«Згідно з законом України про оборону, будь-який чужий військовослужбовець, який перетинає незаконно кордон, який блокує незаконно будь-яку — не тільки військову, — а будь-яку адміністративну частину, уже здійснює агресію проти цієї держави».

Про зраду колишнього начальника Генерального штабу України Ільїна

«Ільїн (Юрій Ільїн — адмірал, Начальник Генерального штабу ЗС України (2014), у 2012-2014 командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України; 19 лютого 2014 року указом президента Януковича призначений начальником Генерального штабу України, звільнений Турчиновим 28 лютого 2014 року) — «Вісточка») під гіпертонічним кризом нібито знаходиться в шпиталі.

У шпиталь приїжджає все командування Чорноморського флоту (Російської Федерації — «Вісточка»), в особі командувача Федотенкова (Алєксандр Федотенков, віце-адмірал, командувач Чорноморським флотом РФ у 2011-2013 — «Вісточка»). І Ільїн проводить консультації для командування Чорноморського флоту по тих чи інших офіцерах і діях. Це перше.

Друге. Після призначення Ільїна на посаду командуючого ВМС України дружба між Чорноморським флотом і Військово-морськими силами була піднята на 100 відсотків. У цю суботу зустрічається в штабі Чорноморського флоту Росії, на другу суботу — в штабі Військово-морських сил України. Разом зі Службою безпеки України і тими силовими структурами, які знаходились там.

Ільїн тричі схиляв до зради начальника військово-морської академії Гончаренка (Петро Гончаренко, капітан I рангу, нині начальник тилу Командування ВМС ЗСУ; до 2014 т.в.о начальнка Академії ВМС ім. Нахімова — «Вісточка»), щоб той перейшов на бік Росії. Це було десь після 10-х чисел (березня 2014 року — «Вісточка»). Тричі! Це колишній командувач Військово-морськими силами, це начальник Генерального штабу Збройних сил України!

Я відповідаю за ці слова. Він прийшов до Гончаренка: все уже вирішено, поміняй прапор, перейди і все буде нормально. На що отримав гідну відсіч. Зараз цей патріотичний офіцер продовжує службу.

Із захопленням штабу Військово-морських сил на територію штабу — це вже в 20-х числах (березня 2014 року — «Вісточка») — спільно з командуючим Чорноморським флотом іде колишній начальник Генштабу, колишній командувач ВМС Ільїн і ще Максимов (Віктор Максимов, адмірал, командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України у 2010–2012 — «Вісточка»). Це також уже факт…»

Про події 27 лютого 2014 року: перший день на посаді в.о. міністра оборони

«27 лютого (2014 року — «Вісточка») на вечірньому засіданні Верховної Ради я був призначений виконувачем обов’язки міністра оборони України. Працював з 27 лютого по 25 березня…

Коли я був призначений на посаду міністра оборони, о 21:30 зайшов в кабінет міністра, де були заступники, виконувач обов’язків начальника Генерального штабу Воробйов (Геннадій Воробйов, генерал-полковник, з 18 листопада 2009 по 17 січня 2014 року командувач Сухопутних військ Збройних Сил України; з 16 лютого 2014 року перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України; нині начальник Національного університету оборони України ім. Черняховського — «Вісточка»).

Заслухавши заступників я їх відпустив, а Воробйова залишив і зразу запитав його: «Чому військово-морські сили не приведені у бойову готовність?». На що отримав відповідь: «Військово-морські сили зранку приводилися у бойову готовність, але пізніше відмінили».

Хто відмінив? Чинний начальник Генерального штабу, який знаходився в Криму.

З 20 числа (лютого 2014 року — «Вісточка») чинний міністр оборони Лєбєдєв (міністр оборони України з 24 грудня 2012 по 27 лютого 2014, член Партії регіонів, наразі переховується від українського правосуддя — «Вісточка»), начальник Генштабу Ільїн, усе керівництво Міністерства оборони знаходилося в Криму. А це якраз початок блокування українських частин, початок блокування кораблів.

З 23-го був призначений уповноважений від Верховної Ради за Міністерство оборони, і тільки аж 27-го з моїм призначенням я терміново, навіть не чекаючи команди, прийняв рішення на приведення Збройних сил у повну готовність.

Тому, отримавши таку відповідь від начальника Генерального штабу, я зразу по телефону вийшов на зв’язок з Ільїним. Говорю: «Ви тимчасово усунуті від посади, вам негайно прибути в Київ». Відповідь: «Я в Київ не прибуду». Питань не було…

Коли я отримав відповідь від колишнього начальника Генерального штабу, даю команду Воробйову про негайне зібрання відповідних офіцерів по відповідному списку, в ніч підготувати навчання по приведенню всіх збройних сил — а вони не приводилися 20 років, за всю історію України, — у бойову готовність.

І про це навчання на ранок я вже доповідав керівництву — під назвою «Весняна злива».

Після цього було вже засідання РНБО, і в подальшому ті події, які розвивалися…».



Про перші кроки протидії російській агресії, вжиті на посаді міністра оборони

Перше, що було зроблено мною — я привів Збройні сили України у найвищий ступінь бойової готовності. Звісно, з дозволу політичного керівництва. Провів навчання на полігонах.

Друге. Перегрупував Збройні сили України у відповідності з переміщенням угруповань, які Російська Федерація розташовувала на кордонах України, починаючи від Чернігова і закінчуючи Мелітополем. Плюс Крим.

Третє. Виступив на Верховній Раді, де прямо і чітко заявив те, що з себе представляють Збройні сили на даний період часу: коли з 20 тисяч, які повинні були бути боєготовними, боєготовними було тільки 6 тисяч — це за доповіддю начальника Генерального штабу Михайла Куцина, і це вже після того, як почалось приведення і фактично було видно реальний стан.

З трибуни Верховної Ради я виступив за те, щоб був введений воєнний стан, щоб Збройні сили могли розпочати бойові дії. Згідно з Конституцією України таке право має надати Верховний головнокомандувач.

Після цього в перші дні видав наказ головному інспектору Міністерства оборони про те, щоб він провів розслідування щодо зниження боєготовності і боєздатності Збройних сил. Таке розслідування було проведене у 15-денний термін і матеріали розслідування за моїм підписом, з грифом «Цілком таємно», були надані у Генеральну прокуратуру.

Лінія «лугансько-донецьких» вже 8 березня 2014 року могла проходити по Дніпру 

Я вимагав, наполягав на якнайшвидшому прийнятті Верховною Радою постанови про мобілізацію. Тоді виступав за повну мобілізацію. Через півтора тижні було прийняте рішення про часткову мобілізацію. Чому це потрібно було? Та тому що коли ми почали приводити Збройні сили, частини були розкомплектовані…

Це перші дні і перші кроки, які були прийняті як виконувачем обов’язки міністра оборони України.

Скажу одне: якщо б ми не підняли в найкоротший термін — адже за два з половиною тижні війська, які ніколи не приводилися (у повну бойову готовність — «Вісточка»), були розгорнуті у зазначені райони, починаючи від Чернігова до Мелітополя, і плюс Широкий лан з наміром подальших дій до Криму, — то повірте мені, що та операція, яку задумувала Російська Федерація по бліц-кригу, розраховуючи на те, що тут все розвалене і нічого немає, то 8 березня лінія так званих нинішніх лугансько-донецьких була б вже по лінії Дніпра».

Про команду стріляти в Криму

«Багато говорили, що ніхто не давав команди стріляти. 3 березня я дав наказ — дозвіл на відкриття вогню по тих особах (незалежно, військових чи цивільних), які будуть перетинати лінію військової частини. Але ці команди не виконувалися в силу різних причин.

На доручення Турчинова, тоді виконувача обов’язків президента України, 3-4 березня я особисто спілкувався з Шойгу, міністром оборони Російської Федерації, де чітко йому сказав, щоб вони терміново відвели свої сили в пункти своїх дислокацій і не чинили блокування наших частин і кораблів. Відповідь була зразу: «Наших там нєту».

ДАЛІ БУДЕ. Продовження читайте у наступних публікаціях «Вісточки».


Загрузка...