«Надійшла команда з Москви: «Убрать этого бандеровца!» Допит в.о. міністра оборони після Майдану Тенюха про держзраду Януковича (ч. 1)




У середу, 7 лютого 2018 року, у Оболонському суді Києва в рамках розгляду справи про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича як свідок був допитаний виконувач обов’язків міністра оборони України з 27 лютого по 25 березня 2014 року, екс-командувач ВМС України (березень 2006 — березень 2010), чинний депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода» адмірал Ігор Тенюх.

«Вісточка» зробила стенограму допиту і подає своїм читачам точні цитати адмірала Ігора Тенюха — для того, щоб кожен міг зробити свій висновок і більш глибоко зрозуміти події лютого-березня 2014 року.

ЧИТАТИ ПРОДОВЖЕННЯ: «3-го березня я дав дозвіл відкривати вогонь». Допит в.о. міністра оборони України після Майдану Тенюха про держзраду Януковича (ч. 2)

Про своє звільнення з посади командувача ВМС України

«З приходом Януковича до влади у 2010 році... я був звільнений з посади командувача Військово-морських сил. Бажання з ними служити в мене також не було. Тому я упередив цю подію і подав рапорт про те, що я іду в запас з морально-етичних причин і служити під керівництвом такого президента не буду».

Про те, як влада Януковича «готувала» українську армію до вторгнення Путіна

«З 10-го року з приходом колишньої влади, президента Януковича, у першу чергу пішла кадрова зачистка: починаючи з командувача Військово-морських сил. Після мене через місяць був звільнений мій заступник, генерал Островський (заступник командувача ВМС ЗС України з берегової оборони – начальник Центру Військ берегової оборони генерал-майор Олександр Островський — «Вісточка»), теж без попередження, за Островським пішли зміни командирів батальйонів, зміни командирів кораблів.

Тобто, проукраїнські офіцери мінялися на більш лояльних проросійських офіцерів.


Що було найголовніше: колишній міністр оборони Лєбєдєв (міністр оборони України з 24 грудня 2012 по 27 лютого 2014, член Партії регіонів, наразі переховується від українського правосуддя — «Вісточка»), — Саламатін (міністр оборони України з 8 лютого 2012 по 24 грудня 2012 — «Вісточка»), але особливо Лєбєдєв, — заявляли і почали безпідставно скорочувати Збройні сили.

Друге питання: було безпідставно порушено систему управління... Безпідставно були розформовані військові комісаріати. Тому на початку лютого (2014 року — «Вісточка») всі прекрасно пам’ятають, коли добровольці хотіли піти в армію, віддати життя і честь за Україну, але не могли це зробити, тому що не було кому їх приймати в комісаріатах. І нам у подальшому прийшлося протягом 1,5-2 тижнів відновити роботу цих військових комісаріатів, призвавши близько 10 тисяч офіцерів.

Під гарним модним словом «компактна контрактна армія» було розпочате укомплектування контрактниками Військово-морських сил... Якщо раніше на кораблях служили призовники, то тоді... у наказному порядку, просто під контролем, Військово-морські сили були укомплектовані виключно контрактниками з Криму.

Це все вилилося в подальших подіях. Усе це планувалося завчасно: для того, щоб повністю ослабити центр протидії в Криму — Військово-морські сили».

Надійшла команда з Москви: «Убрать этого бандеровца»

«Мені міністр оборони Єжель подзвонив (навесні 2010 року — «Вісточка») і сказав: «Ти не будеш командувачем». Я запитав: «Яка причина?». «Ну, ти що, не розумієш?». Це я вам дослівно кажу.

І, як повідомили деякі джерела, надійшла команда з Москви: «Убрать этого бандеровца». Тому що за час мого перебування на посаді командувача Військово-морських сил... я вимагав від командування Чорноморського флоту (ЧФ Росії, який базувався у Криму — «Вісточка») чіткого виконання українських законів. Для командирів був лозунг один : Україна — понад усе.



У березні місяці (2010 року — «Вісточка») зразу після інаугурації я був звільнений, усунутий від посади: переведений в розпорядження міністра оборони. Я відмовився йти в розпорядження міністра оборони і написав рапорт в запас. Через два місяці були підписані сумнозвісні Харківські угоди, які — а особливо протоколи до цих угод — і дали підстави, щоб Чорноморський флот (Росії — «Вісточка») відчув себе господарем на цій землі (в Криму — «Вісточка»)».

«Захоплення Криму розпочалося давно. І Росія про відторгнення Криму, включення до складу Російської Федерації планувала з часу незалежності України… Що витворяв Лужков в Севастополі, скільки в Севастополі було створено проросійських партій!… Скільки віддавалося земель під будівництво будинків для російських офіцерів. Яка заробітна платня була у російських офіцерів порівняно з зарплатнею українських офіцерів. Тобто робилися різні переваги, щоби показати зверхність (росіян — «Вісточка»).



Росія готувалася і готувалася давно. Основне завдання було відторгнення Криму і подальший бліз-криг до річки Дніпра (по сухопутній території України — «Вісточка»). Діючий на той час начальник Генерального штабу, міністр оборони Лебедев мали інформацію про підготовку цього плану вже давно.

Розвідка відслідковувала й доповідала про те, що йде збільшення сил, перевантаження, завантаження… Це було відомо, але не бралося до уваги. І про те, що вже безпосередньо почали перебазовувати і техніку на кораблях Чорноморського флоту з Новоросійська до Севастополя… Але ж ніхто не знає, що було підписано у протоколах до Харківських угод. До 2010 року чисельність Чорноморського флоту не мала бути більшою, ніж 16 тисяч, і жодна зміна хоча б на одного матроса без згоди Верховної Ради не могла відбутися.

З перекиданням сил як по повітрю, так і через кораблі у Севастополь вже було зрозуміло, що Росія готується до захоплення Криму».

Про події 27 лютого 2014 року

«27 лютого на вечірньому засіданні Верховної Ради я був призначений виконувачем обов’язки міністра оборони України. Працював з 27 лютого по 25 березня…

Коли я був призначений на посаду міністра оборони, о 21:30 я зайшов в кабінет міністра, де були заступники, виконувач обов’язків начальника Генерального штабу Воробйов. Заслухавши заступників я їх відпустив, а Воробйова залишив і зразу запитав його: «Чому військово-морські сили не приведені у бойову готовність».

ДАЛІ БУДЕ. Продовження читайте у наступних публікаціях «Вісточки».

«3-го березня я дав дозвіл відкривати вогонь». Допит в.о. міністра оборони України після Майдану Тенюха про держзраду Януковича (ч. 2)